zvijani-vitrom-1 - страница 203
- Сьогодні у Фейєтвіллі мені трапилась цікава штуковинка,- промовив Вілл,- і я привіз її, щоб ви подивились.
Він пошпортався в задній кишені штанів і дістав ситцевий гаман з луб’яними прокладками задля цупкості, що пошила йому Керрін. Розгорнувши його, він видобув звідти конфедератську банкноту.
- Знаєте, Віллє, якщо для вас гроші Конфедерації чимось цікаві, то для мене - зовсім ні,- різкувато озвалася Скарлет, яка не могла без роздратування дивитись на ці папірці.- Он у тата в скриньці їх цілі три тисячі, і Мамка все не дає мені спокою, щоб я дозволила позаклеювати ними щілини в мансарді, а то їй там тягне. Мабуть, так і треба зробити. Бодай хоч якась буде з них користь.
- “Всевладний Цезар вмер і спорохнів” 16 ,- процитувала Мелані, сумовито всміхаючись.- Не роби цього, Скарлет. Збережи їх для Веіеда. Колись він пишатиметься ними.
- Про “всевладного Цезаря” я нічого не знаю,- спокійно мовив Вілл,- але ось до Вейда те, що я привіз, якраз і стосується, міс Меллі. Я маю на увазі віршик, приліплений тут на звороті. Міс Скарлет, я знаю, до віршиків не дуже охоча, та цей, може, їй і сподобається.
Він обернув банкноту на другий бік. Там було наклеєно клаптик обгорткового паперу, списаний блідим саморобним чорнилом. Вілл кахикнув і не без напруження став повільно читати.
- Називається так: “Рядки на звороті конфедератської банкноти”:
Тепер уже знак цей безвартісним став І в цьому краю, та й усюди.
Але збережи його, друже, навік,
Щоб був він за пам’ятку людям.
Нехай він нагадує всім, хто живий,
Про тих, що боролись за волю,
Про бурю, що край спопелила вогнем І нас полишила в недолі.
- Ой, як чудово! Як зворушливо! - скрикнула Мелані.-^Скарлет, ні в якому разі не віддавай ці гроші Мамці обклеювати мансарду! Це ж не просто папірці, треба зберегти їх, щоб вони були, як отут сказано, “за пам’ятку людям”.
- Та не будь така сентиментальна, Меллі! Папір - це тільки папір” а в нас його зовсім мало” і мені набридло вічно чути бурчання Мамки, що у мансарді протяги у шпаринах. А коли Вейд підросте, в мене, сподіваюся, буде для нього досить зелених банкнот замість цього конфедератського непотребу.
Поки вони розмовляли, Вілл помахував банкнотою в руці, приманюючи малого Бо повзти до нього. Нараз він підвів голову, приклав долоню до очей і глянув на алею від дороги.
- Маємо гостя,- сказав він, мружачись від сонця.- Ще один солдат.
Скарлет простежила за його поглядом і побачила знайоме видовище: кедровою алеєю, схиливши голову й натужно переставляючи ноги, йде бородань у лахманах з решток синьої та сірої уніформ.
- А я вже гадала, що солдати всі перейшли,- промовила вона.- Сподіваюся, цей хоч не дуже голодний.
- А по-моєму - голодний, навіть дуже,- коротко зауважив Вілл.
Мелані підвелася з місця.
- Піду скажу Ділсі, нехай поставить ще одну тарілку,- сказала вона.- І попереджу Мамку, щоб не зразу стягувала одежу з бідолахи і…
Вона так різко урвала мову, що Скарлет у подиві перевела на неї погляд. Худенькою рукою Мелані трималася за горло, наче її щось душило, і було видно, як під білою шкірою швидко пульсує жилка. Обличчя у неї пополотніло, а карі очі неприродно розширились.
“Зараз вона знепритомніє”,- подумала Скарлет, пориваючись на ноги, щоб підтримати її за плече. 1
Але Мелані блискавично відкинула її руку й метнулася вниз східцями. Вона летіла по стежці, посиланій жорствою, так легко, мов птах, вицвілі спідниці маяли за нею, а руки були простягнені вперед. І враз Скарлет відчула немов удар під серце: їй усе стало ясно. Вона прихилилася до колони й стала дивитись, як солдат підвів лице, покрите розкошланим русявим заростом, і, втупившись у будинок, застиг на місці, наче не мав сили ступнути ще крок. Серце у неї завмерло, а тоді шалено закалатало, у той час як Меллі, скрикнувши не знати що, кинулась в обійми цьому брудному солдатові, а він схилив голову до її обличчя. В раптово
му пориві Скарлет шарпнулася вниз, але Віллова рука стримала її, вхопивши за поділ сукні.
- Не заважайте їм,- тихо сказав він.
- Пусти мене, дурню! Пусти! Це ж Ешлі!
Він, однак, не послабив стиску.
- Адже він усе-таки п чоловік, хіба ні? - стримано запитав Вілл, і Скарлет, безтямна від радості й безсилої люті, глянула Віллові в обличчя й побачила у спокійній глибині його очей зрозуміння та співчуття.
___________________________________
1 Конфедерація - точніше, Конфедеративні Штати Америки (КША) - державне об’єднання південних рабовласницьких штатів США після їх виходу з Союзу в 1861 р. Утворення Конфедерації спричинилось до Громадянської війни 1861-65 рр. між Півднем і Північчю.
1 Борегард, ГРєр Густав Тутан де (1818-1893)-генерал Конфедерації. Взяття південцями 13.IV. 1861 р. Форту Самтер - військового укріплення поблизу м. Чарлстона у штаті Південна Кароліна - було безпосереднім поштовхом до початку Громадянської війни.
1 Йдеться про війну між США та Мексикою 1846-48 рр. і другу війну з індіанським плем’ям семінолів 1835-42 рр.
1 Війна 13 британських колоній у Північній Америці в 1775-83 pp. проти метрополії, в результаті якої утворилися Сполучені Штати Америки.
1 Йдеться про повстання в 1791 р. негрів-рабів у західній частині острова Гаїті (в Карібському морі), яка тоді була французькою колонією.
1 Томас Мур (1779-1852)-славнозвісний ірландський поет- романтик.
1 Грецький воїн Стентор, один з героїв Троянської війни, описаної в Гомеровій “Іліаді”, мав такий голос, що міг перекричати 50 воїнів.
1 В ірландському фольклорі привид в образі жінки, що своїм виттям перестерігає про близьке нещастя когось із родини.
1 Гельська або ірландська мова - мова ірландців-кель-
