Сезон гроз - страница 3
Белогун, син Осмика, був, можна сказати, королем у першому поколінні. Його батько збив досить значний маєток на морській торгівлі і, найімовірніше, ще трохи — на піратстві. Поклавши край діяльності конкурентів і монополізувавши каботажне судноплавство в усій околиці, Осмик проголосив себе королем. Акт самозваної коронації переважно лише формалізував статус кво, тому не викликав ні заперечень, ні протестів. Упродовж більших і менших воєн, які він вів раніше, Осмик владнав усі прикордонні та політичні конфлікти з сусідами — Верденом і Цидарисом. Стало відомо, де починається Керак, де він закінчується і хто в ньому володарює. А якщо володарює, то є королем — і такий титул йому належиться. Звичним порядком речей титул і влада переходять від батька до сина, тож нікого не здивувало, що після смерті Осмика на трон сів його син, Белогун. Щоправда, синів Осмик мав більше, ще як мінімум чотирьох, але всі зреклися прав на корону, один, здається, навіть добровільно. Таким чином Белогун панував у Кераку вже років двадцять з гаком, згідно з родинною традицією отримуючи прибутки з кораблебудування, мореплавства, рибальства і піратства.
Зараз же, на троні, на підвищенні, в соболиному ковпаку, зі скіпетром в руці, король Белогун давав аудієнцію. Величний, як жук-гнойовик на коров’ячій купі.
— Шановна і люба нам пані Літта Нейд, — привітав гостю король. — Наша улюблена чародійка Літта Нейд. Зробила ласку і знову відвідала Керак. І знову, мабуть, на довший час?
— Морське повітря йде мені на користь. — Корал провокаційно поклала ногу на ногу, показуючи черевичок на модній підошві з корку. — З ласкавого дозволу Вашої королівської величності.
Король повів оком на синів, що сиділи поряд. Обоє височезні як дуби, нічим не були схожі на батька — кістлявого і жилавого, але не надмірного зросту. Самі теж не здавалися братами. Страший, Еґмунд, чорний як крук, Ксандер, трохи молодший, блондин, майже альбінос. Обоє дивилися на Літту без симпатії. Було очевидно, що їх дратував привілей, силою якого чародії в присутності королів сиділи, а аудієнції їм давали на кріслах. Привілей, однак, діяв усюди і жоден з тих, хто бажав вважатися цивілізованим, не смів його зневажати. Сини Белогуна дуже хотіли такими вважатися.
— Ласкавий дозвіл, — повільно промовив Белогун, — надамо. З однією умовою.
Корал підняла руку і демонстративно розглянула нігті. Це мало сигналізувати, що умови Белогуна вона має десь. Король сигналу не сприйняв. А якщо й сприйняв, то вміло це приховав.
— Дійшло до наших вух, — гнівно дихнув король — що бабам, які дітей мати не хочуть, шановна пані Нейд магічні конкокти уділяє. А тим, що вже в тяжі, плоди скидати допомагає. А ми тут, у Кераку, процедуру таку неморальною вважаємо.
— Те, на що жінка має природнє право — сухо відповіла Корал — неморальним бути не може ipso facto.
— Жінка, — король витягнувся на троні всією своєю худою постаттю, — має право чекати від чоловіка тільки двох подарунків: на літо тяж, а на зиму личаки з тонкого лика. Як перший, так і другий подарунок має на меті втримати жінку в домі. Бо дім є місцем для жінки відповідним, природою їй призначеним. Жінка з великим черевом і потомством, яке чіпляється за її спідницю, від дому не віддалиться і не спадуть їй на думку жодні дурні гадки, а це гарантує чоловікові душевний спокій. Спокійний духом чоловік може тяжко працювати з метою примноження багатства та добробуту свого владаря. Чоловікові, який працює в поті чола і без перепочинку, спокійному за своє подружжя, теж ніякі дурні думки не спадуть на гадку. А як жінці хтось розкаже, що їй вільно родити, коли хоче, а як не хоче, то й не мусить, а до того цей хтось ще й підповість їй спосіб і підсуне засіб, тоді, шановна, тоді громадський порядок починає хитатися.
— Так є! — докинув принц Ксандер, що вже давно вишукував нагоди втрутитися. — Власне що так!
— Жінка, неохоча до материнства, — тягнув Белогун, — жінка, яку не прив’яжуть до господи черево, колиска і дітваки, тут же піддасться хтивості, це ж річ очевидна і неминуча. Чоловік же зразу втратить внутрішній спокій і рівновагу духа, в його дотеперішній гармонії щось раптом заскрегоче і засмердить, ба навіть виявиться, що нема ніякої гармонії і ніякого ладу. Особливо того ладу, на якому ґрунтується щоденна тяжка робота. І те, що плоди цієї роботи забираю я. А від таких думок лише крок до непорядків. До заколоту, бунту, повстання. Збагнула, Нейд? Хто дає бабам засоби, що запобігають вагітності чи уможливлюють її перервання, той нищить громадський порядок, підбурює до заворушень і бунтів.
— Так є! — докинув Ксандер. — Правда!
Літта мала за ніщо демонстрації авторитету і владності Белогуна, добре знала, що, як чародійка, є недоторканною, а єдине, що король може, — це базікати. Однак утрималася від різкого повідомлення про те, що в його кородівстві скрегоче і смердить вже віддавна, що ладу в ньому як кіт наплакав, а єдиною гармонією, яку знають мешканці, є музичний інструмент, різновид акордеону. І що притягання до цьго жінок, материнства чи небажання ставати матір’ю є доказом не лише мізогінії, але й ідіотизму.
— У твоїй довгій промові, — сказала замість цього Корал, — постійно звучала тема примноження багатства і добробуту. Розумію тебе щонайкраще, бо ж мій власний добробут мені також невимовно дорогий. І за жодні скарби я не відмовлюся від того, що мені цей добробут забезпечує. Вважаю, що жінка має право народжувати, якщо хоче, і не народжувати, якщо не хоче, але не вступатиму щодо цього в дискусії, бо ж, зрештою, кожен має право на якісь власні погляди. Зверну лишень увагу, що за медичну допомогу, яку надаю жінкам, я беру плату. Це досить істотне джерело моїх прибутків. У нас ринкова економіка, королю. Не втручайся, дуже прошу, до джерел моїх прибутків. Бо мої прибутки, як ти чудово знаєш, є одночасно й прибутками Капітулу і всього конфратерства. А конфратерство кепсько реагує на спроби зменшення його прибутків.
