Шлях Богомола. Імператор повені [Романи] - страница 118

62

Ш е п к і   в о р о т а — тепер урочище «Пітушки» поблизу села Маняви на Прикарпатті. С у р - г і р к а — тепер Лейбова гора на захід від Горохолиного Лісу. Слово «Сур» у її назві може вказувати на прадавній індоєвропейський культ сонячного бога Сура (Савура, Сур’ї). «Суром» давні слов’яни також називали пиво.

63

М о л ь ф — закляття, ворожіння.

64

Т е о д о р о (Феодоро) — християнська держава на півдні середньовічного Криму.

65

С т р і т е н н я — зимове язичницьке свято (перепадало на один з днів першого тижня лютого).

66

Ґ о н т — гонко витесані дерев’яні дошечки, якими накривають дах, подібно до черепиці.

67

Р у с а л і ї — травневе язичницьке свято, яким починались дні, ритуально присвячені богині Живі.

68

Біля теперішнього районного центру Верховини (Івано-Франківська область).

69

Ч и н т а р — злий чаклун.

70

В і ж л у н и — провидці, які передбачають долю.

71

П о п і й в а н (Чорна гора, пізніша назва — Піп Іван) — одна з вершин Чорногірського хребта, священна гора гуцулів.

72

Перед першою жрецькою ініціацією майбутнім волхвам-могитичам голили ліву частину голови. Цей ритуал означав відречення від роду й перехід дід безпосередню владу Хорса.

73

Д р а г а н (західнослов'янське) — високий. Також «бажаний», «дорогий».

74

П е к у н — дух з почту Пека, шкідливий біс. На відміну від щезників, які вважались духами місця, пекуни не були прив’язані до певної місцевості.

75

Н е с а м о в и т е — невелике високогірне озеро на схилі Туркулу.

76

П и с а н и й   к а м і н ь — велетенська, вкрита письменами брила, що лежить на полонині Копілаж на висоті 1221 м (тепер Верховинський район Івано-Франківської області).

77

«Анабазис» давньогрецького письменника Ксенофонта — популярна у Візантії розповідь про героїчний похід еллінського війська до глибин Азії.

78

С о к о л и н і   в о р о т а — тепер дорога в гори північніше села Пістинь (Косівський район Івано-Франківської області).

79

Б а р т к а — невелика сокира з довгим держалном.

80

Явір-Ключ — тепер селище Дора поблизу Яремче.

81

Ч о р н и й   Ч е р е м о ш — гірська річка у Верховині, впадає в Прут.

82

С а с а н и д и — династія перських володарів, що правила Персидською імперією з 224-го до 651 року.

83

Д р а к о н я ч и й   к а м і н ь — брила у теперішньому присілку Завоєли (Космач), в долині річки Ставник.

84

М а т р и г а н — Atropa belladonna I...

85

К а л і ю г а — четверта й остання (залізна) епоха світового циклу. Вона проходить під знаком прогресуючого занепаду й закінчується тотальним руйнуванням світу.

86

1648.

87

У XVII столітті бра виглядало як коштовне настінне дзеркало з підсвічником. Останній іноді був елементом металевої рами бра.

88

К а б ц а н — гебрейський жебрак.

89

Від латинського signifikantia. Кінський Каштан використовує це слово у тому ж значенні, що й св. Гієронім у перекладі Еклезіаста, — «знаменне».

90

E x o d u s (лат.) — вихід. Це слово св. Гієронім застосовує у «Вульгаті» для перекладу назви другої книги Мойсеевого П’ятикнижжя.

91

Вважати пристойним (лат.). Цитуючи Сенеку, Анемподест невиправдано використовує невизначену форму латинського дієслова.

92

Узагальнююча назва дорогих тканин VII ст.

93

I n s u r g e n t i s (пізн. лат.) — повстанці.

94

Був приречений на загибель… (Лат.)

95

Хто оплакував брата, хто — родича, хто — батьків (лат.).

96

К у ч м а н с ь к и й   ш л я х — одне з відгалужень Чорного шляху. Вів на Поділля від верхів'їв Інгулу, перетинав Південний Буг і йшов у західному напрямку на місто Бар. Біля Тернополя з'єднувався з Чорним шляхом.

97

Гра слів. Грецькою Евростій — здоровий, сильний, а Еврос — гнилий, пліснявий.

98

С а к о в и ч   К а с і я н (бл. 1578—1647) — філософ, поет, викладач і ректор Київської братської школи.

99

Б а й р а м (турец.) — свято.

100

С е м а (перс.) — священний медитативний танець суфіїв.

101

«Аркадія» у переносному значенні — «щасливий край».

102

М а т н я — 1) пастка для річкової риби у вигляді сачка; 2) звисаюча частина заправлених у чоботи штанів (галіфе, шароварів).

103

I n e r n u s (лат.) — беззахисне.

104

P e r d e n s u s (лат.) — дуже щільні.

105

E x p l i c o (лат.) — темне, незрозуміле.

106

C a r m e n   i n f a m e (лат.) — магічна формула.

107

«Кассандра, котрій тевкри не йняли віри…».

108

Ґ е м о н и (від латинського «gemo») — ревіти, верещати. Демонічні потвори зі страхітливим голосом.

109

М у ш к е т о н — мушкет з короткою люфою, предтеча сучасного пістолета.

110

P r a e p a r a t i o n i s (лат.) — приготування.

111

L a e t i c u l o s u s (лат.) — превеселі.

112

A m a t o r i (лат.) — приворотні збуджуючі зілля.

113